ПРИДАВА́ТИСЯ, даю́ся, дає́шся, недок., ПРИДА́ТИСЯ, да́мся, даси́ся, док.

1. Відповідати певним вимогам, годитися для чого-небудь, пасувати до чогось. На річці показується човен з компанією співців.. [Острожин (до другої панночки):] Добре ваші українські пісні придаються до водяного спорту, ніяк я не сподівався (Л. Укр., II, 1951, 45); // Ставати в пригоді кому-небудь. От коли придалася Юрчикові викохана силонька! (Хотк., II, 1966, 277); / / Бути потрібним. — Нащо ж тобі придалася людська смерть? — Бо я грабар, — відповів чоловік, — так як люди будуть більше мерти, то я більше зароблю (Март., Тв., 1954, 132).

2. тільки док., діал. Удатися яким-небудь (про людину). Хлопець придався талановитий і швидко навчився всьому тому, що знав і його вчитель (Мирний, V, 1955, 309); В батька наче улилися [козарлюги] Та ще к тому придалися — Волос в волос, голос в голос, Мов на ниві колос в колос! (Манж., Тв., 1954, 207); // Сформуватися яким-небудь (про характер, натуру). Натура придалась у мене така весела, що мене усі люблять (Кв.-Осн., II, 1956, 428); // Виявити нахил до чогось. Придавсь один чернець на малювання і пообмальовував не то церкву, да й саму ограду округи братства (П. Куліш, Вибр., 1969, 76); Параска зовсім до хазяйства не придалася (Мирний, IV, 1955, 94); // Вийти, удатися яким-небудь (про хліб, страву і т. ін.). Та й мудра ж придалась [паска]!.. височенька, легесенька, чепурна, не репнула (Кв.-Осн., II, 1956, 236); // Виявитися яким-небудь у ставленні до когось. Як у пеклі, жилося тоді Тарасові в батьківській хаті, бо мачуха придалася люта (Мирний, V, 1955, 309); // Здатися комусь яким-небудь. Став він помагати, ..подвигався таки добре, вернувся додому, з’їв хліба, такий йому хліб смачний придався, що й не їв він такого смачного хліба ніколи (Укр.. казки, легенди.., 1957, 405); // Видатися (у 2 знач.). Придавсь і сей вечір темний та пахучий, як учорашній (Вовчок, І, 1955, 149); // безос. Скластися в силу обставин, судитися. Яке в тебе, таке в мене жовтеньке волосся, Любімося, кохаймося, бо нам придалося (Коломийки, 1969, 125).

3. тільки недок. Пас. до придава́ти 2. Наукова цінність у літературознавстві придається конкретним фактам — цьому повітрю кожної науки (Вітч., 6, 1966, 162).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 601.