ПРИГУ́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИГУ́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. пригу́бляться; док., до чого, розм. Торкаючись губами краю чарки, келиха і т. ін., куштувати їх вміст. Нелі гидко пригублюватись до келиха, обкладеного ззовні почорнілим карбуванням, в заглибинах якого чаїться бруд (Вільде, Сестри.., 1958, 363).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 601.