Про УКРЛІТ.ORG

пригублений

ПРИГУ́БЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до пригу́бити. Свою неприступність для жінок Наливайко шанував без хизування, але глибоко, як релігію вояцьку.. Зайво випитий ківш угорського вина з ніжних рук молодої Барбари, та ще й пригубленого такими устами — ламав священні вояцькі звичаї (Ле, Наливайко, 1957, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 601.

вгору