ПРИ́ГРАВКА, и, ж., розм. То саме, що за́спів 2. То був лише пролог до властивої повісті, лиш казка перед історією, лиш пригравка до пісні (Фр., VIII, 1952, 325).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 600.