ПРИГО́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. пригости́ти, пригоща́ти; // Те, чим пригощають. Не відмовився [Пухальський] від пригощень (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 77).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 600.