ПРИГОЛУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приголу́бити. Мимохідь приголублений хлопець почервонів до сліз (Ільч., Серце жде, 1939, 37); Земля, повита славою народу українського, ..Вітчизною єдиною, Мов донька, приголублена (Уп., Вірші.., 1957, 109).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 596.