ПРИГОЛО́МШЛИВО. Присл. до приголо́мшливий. Несподівано опинились віч-на-віч. Все сталося так приголомшливо раптово, що їм обом наче й дух перехопило (Баш, На.. дорозі, 1967, 19); // у знач. присудк. сл. Це було так несподівано й приголомшливо, наче на мене щось зненацька звалилося (Речм., Твій побратим, 1962, 174).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 595.