ПРИГО́ДНИК, а, ч., рідко. Шукач пригод. Італієць з Генуї і невгамовний пригодник Христофор Колумб в одну ніч став адміралом і дворянином (Рибак, На світанку, 1940, 76).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 594.