ПРИГОДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., розм., рідко. Те саме, що догоди́ти. Радивон Ржа, морений, томлений, валився з ніг, а жінка, замість того щоб пригодить, галасувала на весь двір (Горд., Дівчина.., 1954, 267).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 594.