ПРИГЛА́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИГЛА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док.

1. Робитися гладким, рівним.

2. тільки недок. Пас. до пригла́джувати. Щоразу від досвіток чорне безхмарне небо закривалося легким туманом, неначе й хвилі пригладжувалися ним (Ле, Хмельницький, І, 1957, 398); Зробилася [вода] світло-голубою і пішла перед очима райдужними колами, і в тих райдугах русалчиними косами ворушились куширі, ніжно пригладжувались водою (Тют., Вир, 1964, 519).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 589.