ПРИГВИ́НЧУВАТИСЯ, ується, недок., ПРИГВИНТИ́ТИСЯ, и́ться, док.

1. Прикріплюватися або доходити до певного положення, обертаючись за гвинтовою нарізкою.

2. тільки недок. Пас. до пригви́нчувати. На двигуні маховик розміщається в чавунному картері, який пригвинчується до картера двигуна (Автомоб., 1957, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 587.