ПРИВЕ́ЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до привезти́. На ньому був новий костюм, привезений Любою, свіжа сорочка (Чаб., Тече вода.., 1961, 190); Літніми вечорами.. Алі виймав свою зурну, привезену з-під Смірни, ..і розмовляв з рідним краєм.. сумними, хапаючими за серце згуками (Коцюб., І, 1955, 395); // у знач. ім. приве́зений, ного, ч.; приве́зена, ної, ж.; приве́зене, ного, с. Той (та, те), кого (що) привезли куди-небудь. Все привезене замкнули в цейхгауз, а солдатам видали лише торішні башлики, сукняні онучі та подерті рукавиці (Тулуб, В степу.., 1964, 185); Привезли під конвоєм, а тут розконвоювали: працюйте на волі. Були серед привезених то спекулянтки, піймані на гарячому, то злісні сектантки (Гончар, Тронка, 1963, 320); // приве́зено, безос. присудк. сл. Їх [втікачів] було привезено селянським возом під конвоєм двох стражників (Смолич, II, 1958, 58); Що то були у неї за плахти, запаски і усяка одежа! Багато було такого, що з самого Шльонська привезено (Кв.-Осн., II, 1956, 313).

◊ Як (мов, немо́в і т. ін.) [учо́ра (сього́дні)] приве́зений (приве́зена) — про того, хто почуває себе десь чужим, не освоївся з ким-, чим-небудь. Ходить, як привезений (Номис, 1864, № 10947); — Чого ти стоїш, ніби сьогодні привезена? (Н.-Лев., II, 1956, 324); Він звернувся хмурий до наймички.. і гримнув на неї: — Ти наче вчора привезена: приїхали, значить, випрягти треба! (Головко, II, 1957, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 569.