ПРИВ’Я́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. прив’я́лювати. Скошену м’яту згрібають граблями у невеликі валки і залишають на одну-дві доби в полі для прив’ялювання (Ол. та ефір. культ., 1956, 300).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 584.