ПРИВ’Я́ЗКА, и, ж., спец. Дія за знач. прив’яза́ти, прив’я́зувати 4. Того ж вечора, після прив’язки батареї, Григорій з зв’язківцем Рязановим.. проводив кабель (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 526); На стадії складання робочих креслень топографічний план необхідний для точної прив’язки проекту споруд до місцевості та підготовки геодезичних даних (Інж. геод., 1959, 71).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 582.