ПРИБІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до прибі́й. З моря підкотилася прибійна хвиля, розплюскалась біля звіра (Трубл., І, 1955, 157); Ластівки причалюють під дах, І не потовпляться, й висять при стіні, Як човники в мутній прибійній піні (Мисик, Біля криниці, 1967, 149); Прибійна смуга весь час зазнає ударів морської води (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 163).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 558.