ПРИБІ́Й, бо́ю, ч.

1. Удари морських хвиль об берег. Люблю я море в шумний час прибою (Сос., II, 1958, 137); Друже мій, Ти спи, нехай тобі присниться Азовське море, хвиль прибій (Нех., Ми живемо.., 1960, 105); Біля берегів Африки є тільки один великий острів — Мадагаскар та одна велика затока — Гвінейська, яка мало вдається в сушу. У багатьох місцях тут бушує сильний прибій, який заважає висаджуватися на берег (Фіз. геогр.., 6, 1957, 112); * Образно. У серці моїм, як і в морі, Є бурі й прибої страшні (Л. Укр., IV, 1954, 95); // Шум від таких ударів. Дивишся, дивишся, і така тебе нудьга вхопить! А чути — тільки вітер та морський прибій (Ільч., Серце жде, 1939, 98); * Образно. Ти чуєш оплесків прибій? Кого ж народ віта? І що за дівчина ота у сукні голубій? (Гонч., Вибр., 1959, 321); * У порівн. Гул наростав, як морський прибій (Рибак, На світанку, 1940, 67); Місто шумить і вирує прибоєм (Сос., II, 1958, 150); // Хвилі, які б’ють у берег. Прибій за яких півгодини перескакував уже через каміння (Коцюб., І, 1955, 391); Прибій, б’ючись об прямовисний берег, обсипав бульвар водяним пилом (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 29); Острів лежав далеко в морі.. В ясну, тиху годину можна було бачити сиву смугу прибою біля чорних скель (Донч., Ю. Васюта, 1950, 5); * Образно. Там, серед золотих прибоїв хлібів і блакитного марева, стоїть знайома чепурна школа (Є. Кравч., Квіти.., 1959. 42); * У порівн. Задуманий вітер над городом віє, ідуть перехожі невпинним прибоєм (Сос., І, 1957, 250); // перен. Приплив, надмір почуттів, сил, енергії і т. ін. Серце моє наливалося огнем, у грудях ходили прибої гніву (Мирний, V, 1955, 342); Дві сили на землі: одна зорить в минуле, їй рабство — п’єдестал, брехня — підпора їй, А перед другою — пісень всесвітніх гули, Сади майбутнього і творчості прибій (Рильський, II, 1960. 322); Я відчуваю прибої щасливої сили (Голов., Поезії, 1955, 10).

2. Берегова смуга, в яку б’ють хвилі. Півострів Куланди високий, але береги його не здіймаються над прибоєм єдиним скелястим муром, а спускаються до моря кількома терасами (Тулуб, В степу.., 1964, 274).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 558.