ПРИБУ́ТИ¹ див. прибува́ти.

ПРИБУ́ТИ², у́ду, у́деш, док., перех., заст. Придбати. Прибудь щастя, а розум буде (Номис, 1864, № 1710).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 564.