ПРИБРО́ВКОВИЙ, а, е, спец. Який міститься, розташовується біля або поблизу брівки (див. брі́вка²). Прибровкові лісові смуги; Прибровкові ділянки.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 563.