ПРИБРА́МНИЙ, а, е. Який міститься, розташовується, перебуває біля або поблизу брами. Лежав, пробитий багатьма списами, прибрамний ведмідь, що колись так налякав Сивоока (Загреб., Диво, 1968, 183); Прибрамна вежа; Прибрамний вартовий.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 562.