ПРИБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с. Місце біля, поблизу берега. Пахло свіжістю води, молодими травами прибережжя і бруньками столітніх груш (Загреб., Європа 45, 1959, 540); Від прибережжя запахло солонкувато-кислим намулом і лускою (Стельмах, II, 1962, 56).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 552.