ПРЕХОРО́ШЕНЬКИЙ, а, е, розм. Пестл. до прехоро́ший. Я молоденькою прехорошенька була (Барв., Опов.., 1902, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 547.