ПРЕТІ́СНО, присл., також у сполуч. із сл. тісно, розм. Дуже тісно. За Соколицею знов тісно, претісно докупи туляться рядками гір довгувасті [довгасті] хребти з вузькими гострими верхами (Н.-Лев., II, 1956, 397).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 546.