ПРЕТЕНЗІ́ЙНО. Присл. до претензі́йний 1. Довкола було стільки панночок із провінції, ..повбираних претензійно й без смаку, а все ж молодь снувалася коло них натовпом (Фр., VI, 1951, 228); На порозі перукарні стояв той самий помічник майстра, молодий хлопець з претензійно завитими кучерями (Вільде, Сестри.., 1958, 371).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 545.