ПРЕСВІТЕРІА́НСТВО, а, с., рел. Одна з течій кальвінізму, поширена у Великобританії, США та деяких інших країнах, що вимагала незалежної від держави та єпископів «дешевої» церкви, у якій головне місце посідають пресвітери (у 2 знач.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 541.