ПРЕСВІТЕРІА́НИ, а́н, мн. (одн. пресвітеріа́нин, а, ч. ; пресвітеріан́ка, и, ж.), рел. Ті, що сповідують, визнають пресвітеріанство.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 541.