ПРЕПАРО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до препарува́ти. Отакі сметанкарі, що нібито збирають сметанку з усіх спеціальних праць, дають по правді тілько якусь бовтанку, препаровану для їх власного смаку (Фр., III, 1950, 38).

2. у знач. прикм. Який використали для препарування; у якого взяли частину для дослідження. Препарована жаба; Препарований помідор; // перен. Оброблений, перероблений певним чином, оформлений відповідно до якихось потреб, для якоїсь мети. Культивування цієї для східних слов’ян XIV-ХV ст. вже цілком штучної, препарованої [церковнослов’янської] мови вимагало такого довголітнього навчання і такої суворої, по-своєму досконалої школи, якої вже не могло бути в країні (Пит. походж. укр. мови, 1956, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 538.