ПРЕНІ́ЖНИЙ, а, е, розм. Дуже ніжний; сповнений великої ніжності. — Се тобі мамка післали! — повторив Івоніка, і крізь його голос пробилася, як перше, преніжна безгранична любов (Коб., II, 1956, 101).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 538.