ПРЕ́МІЯ, ї, ж.

1. Нагорода (переважно грошова) за успіхи чи заслуги в певній галузі діяльності, за досягнення кращих наслідків у чому-небудь (у змаганні, конкурсі тощо). Прикро скаржився мені [П. Саксаганський] на те, що зібрані на премію Івана Карповича гроші і досі не повернені куди слід (Мирний, V, 1955, 425); Присуджувано премії. Я тріумфував, бо всі ті костюми, яким я присудив премії, якраз дістали їх (Коцюб., III, 1956, 193); Молодь, молодь… Повен клуб. Грім овацій… Звуки труб. В клубі кращих величають, Кращим премії вручають! (С. Ол., Вибр., 1959, 205); Глянула [Галина] на елегантний наручний годинник — премію з обласної виставки за свою роботу в колгоспі (Крот., Сини.., 1948, 6); Зоя була найкраща шахістка в школі, а за фігурне катання.. не раз одержувала премії (Донч., V, 1957, І84); Ленінська премія; Міжнародна премія Миру; Премія імені Т. Г. Шевченка; Нобелівська премія; // також із сл. перша, друга і т. ін. Грошова винагорода за кращий твір у галузі науки, техніки, літератури і мистецтва. Це оповідання [«Захар Беркут»] не тільки принесло мені визначену премію 100 гульденів, але й запрошення від Омеляна Партицького, що влаштував конкурс, помагати йому при редагуванні «Зорі» (Фр., І, 1955, 37); [Нонна:] Все одно — перша премія закріплена за вами! Ви ж — провідний художник! Дмит., Драм. тв., 1958, 464); Разом з «Увертюрою на чотири українських народних теми» Б. Лятошинського вона [симфонія Л. М. Ревуцького] була відзначена першою премією (Мист., 1, 1959, 33); Двічі Федоров подавав свої праці на присудження премії (Видатні вітч. географи.., 1954, 106).

2. Грошове чи матеріальне заохочення за успішну трудову діяльність; грошова винагорода за перевиконання виробничих норм, зниження собівартості продукції тощо як додаток до заробітної плати. — Оце ми тут говорили, що вийшла така постанова: достроково закінчується сівба — бригадирові видається премія: патефон.. або годинник (Тют., Вир, 1964, 82); ..Політбюро вимагає безумовно переводу на премію якнайбільшої кількості осіб, відповідальних за швидкість і збільшення розмірів виробництва і торгівлі, як внутрішньої, так і зовнішньої (Ленін, 44, 1974, 341); Премії робітникам за виробництво продукції землеробства нараховуються і виплачуються головним чином в кінці року (Хлібороб Укр., 11, 1967, 27); За 100-процентний вихід телят по закріпленій групі корів доярка одержує премію — теля (Хлібороб Укр., 11, 1966, 12); // у сполуч. із сл. надбавка. Додаткова оплата того, що зроблено понад план. За махорку, здану понад план контрактації, премії-надбавки виплачуються в розмірі 50 % середньої заготівельної ціни всієї махорки, зданої колгоспом (Техн. культ., 1956, 6); Колгосп одержав 201 тисячу крб. прибутку і 112 тисяч крб. премії-надбавки (Рад. Укр., 1.ІІІ, 1946, 2).

3. У дореволюційній Росії — безплатна додача, надбавка при купівлі якогось товару чи якоїсь кількості товару; // Безкоштовний додаток до газети, журналу і т. ін.

Ви́дати пре́мією — видати який-небудь твір як безкоштовний додаток до газети, журналу і т. ін. Славно було б, якби видати премією «Русалку» (твою оперетку) з музикою (Л. Укр., V, 1956, 1І4).

4. спец. Грошова винагорода, що виплачується урядами деяких держав як заохочення за реалізацію (звичайно експортну) деяких видів товарів. Експортна премія.

5. торг. Винагорода однієї з сторін, що укладають угоду, за внесення нею вигідних для контрагента змін в умови угоди.

6. фін. Різниця між біржовою і номінальною вартістю цінного паперу.

◊ Страхова́ пре́мія, спец. — грошова сума, що виплачується страхувальником страховій установі за певний риск, який вона несе. За договором страхування одна сторона (страхувач) зобов’язується заплатити умовлений внесок (страхову премію), а друга сторона (страхувальник) зобов’язується в разі настання передбаченої в договорі події (страхового випадку).. виплатити страхову суму (Цив. кодекс УРСР, 1950, 59).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 536.