ПРЕМ’Є́Р-МІНІ́СТР, а, ч. У ряді країн — особа, що очолює уряд, стоїть на чолі кабінету міністрів, ради міністрів. Прем’єр-міністр Сікорський, об’їжджаючи з начальником генштабу східні кордони, повідомив, що Польща може одразу виконати все, що вимагає договір дружби з великим французьким союзником (Стельмах, II, 1962, 355).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 536.