ПРЕМ’Є́РША, і, ж., розм. Жін. до прем’є́р 2. — «Законний муж» прем’єрші, «зорі», «нашої знаменитої» і т. ін. і т. ін. «стовбичить на сцені» статистом (Л. Укр., III, 1952, 701); — Заньковецькій запропонували поступити на імператорську сцену прем’єршею, а вона.. відмовилась від цієї честі! (Бурл., Напередодні, 1956, 141).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 536.