ПРЕКУМЕ́ДНО, розм. Присл. до прекуме́дний. Прекумедно звучали у виконанні [актора] С. Благого куховарські куплети: Кухар я на все умілий, Наварю борщу хоч з мила (Вітч., 10, 1965, 207).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 535.