ПРЕЗАВЗЯ́ТО, розм. Присл. до презавзя́тий. А шабля щербата Сказала: — Багато Ти мною посік Кропиви презавзято, А кинув мене У негоду, у зливу, Мене, Свою шаблю стару, Незрадливу (Перв., II, 1958, 477).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 532.