ПРАСОЛУВА́ТИ, ую, уєш, недок., заст. Займатися прасольством, бути прасолом. Він, кинувши писарство, крамує там чи прасолує (Мирний, III, 1954, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 518.