ПРАКТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж.

1. Властивість за знач. практи́чний 6. Напевне, цей одяг здобув собі популярності серед адміністративного та партійного апарату периферії за свою практичність (Руд., Вітер.., 1958, 68).

2. Діловитість, практичне ставлення до життя. Головний нерв життя [для пані Бажаєвої] — практичність, жіноча, дрібна, недалекосягла (Л. Укр., III, 1952, 718); [Ройс:] Треба вчитись Практичності у Бруннера. Ваш друг Наївні міркування геть відкинув (Мур., Ост. хмарина, 1959, 175).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 515.