ПРА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок., розм.

1. тільки 3 ос. Те саме, що прягти́ся 1. У баби Митрихи горить у печі.. Пражиться молоко (Фр., III, 1950, 280).

2. Те саме, що прягти́ся 2; пектися. Господар цілу зиму не випускає з рук ціпа,.. газдиня вже не цвіте на подвір’ю, вже дитину несе на лан у кориті, вже пра-житься на сонці (Черемш., Тв., 1960, 299).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 512.