ПРАВОПОРУ́ШНИЦЯ, і, ж., юр. Жін. до правопору́шник. Правопорушниця чекала: тепер серце билося спокійно, зрівноважено (Кач., II, 1958, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 508.