ПРАВОПОРУ́ШЕННЯ, я, с., юр. Порушення норм поведінки, встановлених законами чи іншими нормативними актами. В суспільстві, яке будує комунізм, не повинно бути місця правопорушенням і злочинності (Програма КПРС, 1961, 93); Найпоширенішими правопорушеннями підлітків є бродяжництво, хуліганство, крадіжки (Наука.., 9, 1971, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 508.