ПРАВОМІ́РНО. Присл. до правомі́рний. Нічого, одначе, не треба спрощувати й вульгаризувати. Хіба не правомірно, що будівники космічного корабля і Гагарін, який на тому кораблі довершив свій вікопомний подвиг, згадали в першу чергу ім’я великого Ціолковського (Рильський, Веч. розмови, 1964, 75); У будівництві комунізму наша партія відводить велику і почесну роль науці, ставить перед нею величезні завдання. І це правомірно. Наука стає безпосередньою продуктивною силою, що бере участь у створенні матеріально-технічної бази комунізму (Наука.., 12, 1963, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 508.