ПРАВДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко. Жити по правді. Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує (Укр.. присл.., 1955, 64).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 500.