ПО-ЮНА́ЦЬКИ, присл. Те саме, що по-юна́цькому. Зараз душа його по-юнацьки свіжа і вразлива (Стельмах, І, 1962, 35); Гаврило ще довго стояв край дороги, проводжаючи прощальним поглядом довгу і якось особливо по-юнацьки незграбну постать брата (Тют., Вир, 1964, 279).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 493.