ПО-ЧОЛОВІ́ЧОМУ, присл.

1. Як чоловік, мужчина, подібно до чоловіка, мужчини. Оксен грубо, по-чоловічому, пригорнув до себе хлопчика (Тют., Вир, 1964, 176); Малецька по-чоловічому крутила цигарку з рудої махорки (Збан., Малин. дзвін, 1958, 131).

2. розм. Те саме, що по-лю́дському. Пан такий добрий, ласкавий, заговорить по-чоловічому, хоча ж і пан (Коцюб., І, 1955, 446); // Як у людини.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 473.