ПО-ЧАЇ́НОМУ, присл. Як у чайки. — Мамо! — почувся розпачливий, по-чаїному жалібний крик (Речм., Весн. грози, 1961, 106); Після роботи на сіновал приходив з гармошкою молодий таборовий машиніст із матросів Леонід Бронников, веселий, білявий, як сонце, з білими навіть бровами, розкриленими високо, по-чаїному (Гончар, Таврія, 1952, 227).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 463.