ПО-СВЯТКО́ВОМУ, присл. Так, як у свята; гарно, небуденно, святково. Дівчата, зодягнені по-святковому, насилу захищали свої накрохмалені спідниці від натиску (Коцюб., І, 1955, 275); Зала по-святковому прикрашена (Вас., III, 1960, 310); Повдягались обидві по-святковому, пішли на сходку разом: мати й дочка (Гончар, II, 1959, 164).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 313.