ПО-РОЗБІ́ЙНИЦЬКОМУ, присл. Як розбійник, як розбійники; підступно. Іноземні імперіалісти.. виношували плани повалення Радянської влади. Не оголошуючи війни, вони по-розбійницькому напали на Радянську країну (Іст. УРСР, II, 1957, 124).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 270.