ПО-РАНКО́ВОМУ, присл. Так, як звичайно буває ранком, уранці. Над соціалістичним містом уставало сонце. Воно було ще по-ранковому червоне (Собко, Біле полум’я, 1952, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 247.