ПО-ПАНІБРА́ТСЬКИ, присл. Те саме, що по-панібра́тському. Отець Палладій поблагословив його великим хрестом і подав йому по-панібратськи руку (Н.-Лев., III, 1956, 366); — Хто головою колгоспу буде, знаєш?— вже зовсім по-панібратськи плеще Гурій колишнього директора по плечу (Вол., Місячне срібло, 1961, 203).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 182.