ПО-НОВО́МУ, присл. Не так, як раніш; інакше, ніж до цього; по-іншому. Товчуся по хаті, як джміль у вікно, і чую потребу переставити меблі, пересунути шафи і стіл, і стільці — все по-новому, все інакше (Коцюб., II, 1955, 410); По-новому живемо, по-новому ниви оремо (Укр.. присл.., 1955, 370).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 165.