ПО-КОМАНДИ́РСЬКОМУ, присл. Як у командира; як командир. По-командирському випроставшись і ставши одразу мовби ще вищим, гучним голосом скомандував [Килигей] (Гончар, II, 1959, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 36.