ПО-ВЕСНЯ́НО́МУ, присл. Як весною, навесні. Світить надворі по-весняному сонце (Донч., Вибр., 1948, 41); Яскраво світило сонце, і Галя була одягнута по-весняному (Смолич, Світанок.., 1953, 673).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 645.