ПО-БА́Б’ЯЧИ, присл., розм. Те саме, що по-ба́б’ячому. Карпо, як гуска, плавав і по-баб’ячи, і голічерева, і наввимашки (Мирний, І, 1954, 249).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 607.